22 черв. 2010 р.

Хасеґава Pz. Kpfw. IV Ausf. G № 31143

Відомий танчик. Складання, склеювання і механічну обробку цього проекту я завершив сьогодні. А робота почалася вже більше півроку тому, перед переїздом. Звісно, ще не кінець, бо треба фарбувати, але декілька важливих кроків вже позаду.

Ну що вам сказати про Сахалін, тобто цього дирчика. Я очікував кращого, але жити можна. Коробочка гарна, відкривається зверху, а не збоку (що дуже незручно). Втім це типово для японських наборів. Інструкція зрозуміла і приємна, хоча інколи і містить гарні японсько-англійські перли :) Деталей на виливках набагато більше ніж треба. Там навіть є половина корпусу інжереного варіанту! Будуть запчастини.

Найбільш прикра проблема — гармата трохи, але помітно менша, ніж треба. В інших місцях теж невеличкі похибки з масштабом. Перша світлина з загальним, майже повністю зібраним станом:


Як відомо, в 72-му масштабі часто товщина деталей, особливо усіляких пластин, не в масштабі, тобто занадто велика. Отже я зточив передні і задні крила, передню боньову плиту корпуса і стінки ящика для запасних катків (які на фото не вкладені). Це значно покращує вигляд. Також на фото ще не приклеєні „вуха“ для буксирування. Ці деталі були просто жахливими і я їх порізав, підточив і зменшив, але зрештою вийшло все одно трохи грубо; це мене трохи засмутило було.


Нажаль коли я починав роботу, то досить швидко приклеїв бокові люки башти, а потім вже побачив, що вони теж занадто товсті. Далі вигляд ззаду, глушник основний та додаткового агрегату (ліворуч). Починаючи з цього фото я невдало змінив температуру кольору:


Пошпарувати несиметрично широкі щілини теж довелося. Також присутній жолоб-приймач для антени, але власне її самої в наборі не було. Можна було б зробити, але біс з нею — відломалася, коли танк проїжджав повз сільську гегальню з залізним дахом:


Перспектива cпереду. Видно замащені збіги в нижній частині корпусу і відсутність зпареного кулемету. Я його просто загубив, але сам виготовив не гірший. Доречі ліхтарі пропонувалося клеїти на жахливі штифти до яких ще треба було свердлити дірки. Так я їм і повірив: відрізав геть штифти, вирівняв площину основи і обережно приклеїв їх просто на поверхню лівого і правого крила. Ліворуч видніються дві дірки, туди піде домкрат, але після фарбування корпусу.



На останок деталі. Груба ковбаса за ліхтарем це вогнегасник. Причеплений далі ящичок це, наскільки я розумію, дерев’яна підкладка під домкрат (багнюка ж бо, а мо навіть і біля гегальні зламається!). Напівциліндр залишається для мене загадкою. Гусені гумові, приємно було їх почепити без копіткої роботи, як із складальними, на кшталт тих, що на 251-му. Ну а шківи (на яких тримається верхнє полотно гусеня) взагалі неправильної форми, тобто просто половинки справжніх. На щастя цього не буде дуже видно. Розглядаємо усе це тут:



Наступного разу вже щось буде пофарбовано. Поки-що скажу, що планується зимова схема.

17 трав. 2010 р.

Стан робіт

Після переїзду я дещо зробив, але не дуже багато. По-перше підставка для 251-го не дуже добре вдалася і я хотів був зробити нову, тобто спробувати спочатку. Зараз я вирішив, що якщо трошки доробити цю (пофарбувати), то буде непогано, як для першого разу.


Поточний проект: хасеґавівський Pz.Kpfw. IV Ausf. G (1:71), про який я ще зовсім не писав. Модель майже повністю зібрана і після остаточної механічної обробки можна буде фарбувати. Фото будуть згодом, але поки-що скажу, що я очікував кращої якості. Наприклад, деякі частини (гармата) погано масштабовані...