31 трав. 2015 р.

Десь в Іспанії

Невеличкий альбом завершеного Pz.Kpfw. 1 Ausf. B часів громадянської війни в Іспанії.


Загальний вигляд. більша версія

Загальний вигляд. більша версія


Багнюка позаду. більша версія

Багнюка позаду. більша версія


Ще загальний вигляд. більша версія

Ще загальний вигляд. більша версія


Двигунне відділення. більша версія

Двигунне відділення. більша версія


Добряче десь поїздив болотом. більша версія

Добряче десь поїздив болотом. більша версія


Ледь не наїхав на кругляк! більша версія

Ледь не наїхав на кругляк! більша версія


Певно занурювався в калюжі. більша версія

Певно занурювався в калюжі. більша версія

17 січ. 2015 р.

Іспанський ландшафтик

Модель вже давно завершено, але я потужно відстаю з поновленнями. Цього разу маленький звіт про тумбу. Ідея була зробити маленьку місцевість, яка мала б нагадувати сухий, напівстеповий іспанський ландшафт. Проте я не дуже знайомий з географією Іспанії, тому образ який я собі вигадав спирається на моє уявлення і географічну вантазію. Наступного разу, для проекту з більш серйозними намірами я планую трохи дослідити і географію та природу місцевості.

Цього разу я знову застосував мій стандартний прийом. Спочатку я вирізав шмат пенопласту і обліпив його глиною. Цікаво, що під час висихання глина викривила пенопласт і уся тумба стала хиткою. Довелося вирівняти нижню поверхню шкуркою.

Низ ландшафту після шліфування. більша версія

Низ ландшафту після шліфування. більша версія

Далі я пофарбував “землю” класичними кольорами burnt umber, yellow ochre та burnt sienna і додав нюансів методом сухого пензля.

Земля Іспанщини. більша версія

Земля Іспанщини. більша версія

На землі виросла травичка і з’явилися грудки землі і засохлого багна. Все це матеріали для залізничних діорам, закріплені розчиненим дитячим клеєм.

Ще земля Іспанщини. більша версія

Ще земля Іспанщини. більша версія

Але примірявши модель, увесь загал мені видався трохи нудним, тому я вирішив додати декілька каменів. Спочатку я просто пальцями виліпив їх з двокомпонентного киту і почека поки фони затвердіють.

Далі, перед фарбуванням, камені покриваються ґрунтовкою Mr. Surfacer 1000 за допомогою пензля. Для фарбування я використав емальну фарбу пісчаного, бурого і сірого кольору. Також я спробував тоненьким олівцем створити ефект тріщин. З відстані воно виглядає краще ніж на фото. Наступного разу варто спробувати дійсно нанести пошкрябини і промити їх темною фарбою.

Поґрунтовані камені. більша версія

Поґрунтовані камені. більша версія

Пофарбовані камені. більша версія

Пофарбовані камені. більша версія

Усі матеріали використання для фарбування каменів. більша версія

Усі матеріали використані для фарбування каменів. більша версія

Зрештою я закріпив камені на ґрунті просто приклеївши їх дитячим клеєм, про всяк випадок добре притиснувши кожен з них.

Усі матеріали використання для фарбування каменів. більша версія

Клеїння.більша версія

26 жовт. 2014 р.

Курними шляхами, продовження

На цій моделі я також вирішив вперше спробувати ефекти з пастелями. Взагалі зараз в світі моделювання неабиякої популярності набули готові пігменти, але я їх поки не купляю. По-перше вони відносно дорогі, але головна причина в тому, що більш "традиційний" прийом з пастельною крейдою трохи більш, гм-м, романтичний. Також мені подобається власне процес: на відміну від готових пігментів, крейду треба трохи зточити в порох і потім його трохи потовкти, щоб він став дрібним-дрібним. Власне, це велика перевага готовий пігментів - частки дуже дрібні.


Отже я вже певний час тому підготувався, придбавши коробочку пастелі. Але то виявилася неправильна коробочка! Власне, є два типи пастелі, в залежності від з'єднуючої речовини, а саме олійні і сухі пастелі. Олійні пастелі м'які і тому їх неможливо зточити в порошок. Тому мені довелося купити ще одну коробочку, втім отримав урок.


Перш ніж спробувати на моделі я вирішив потренуватися на непотрібній деталі. Наніс порошок пензлем і закріпив мінеральним спиртом. Вийшло непогано: дійсно можливо точно дозувати інтенсивність розмиваючи пігмент пензлем.


Далі власне танчик. Я зробив піскову суміш з кольорів 100.5 та 227.5 (Van Gogh Carre pastels) щоб передати мій образ степової Іспанщини.


Для нанесення було випробувано два прийоми:

  • пензлем нанести сухий шар пастелі
  • зафіксувати мінер. спиртом
  • поки спирт не остаточно висох, повторити
і
  • змочити пензль спиртом і потім взати на нього пастель
  • "пофарбувати" місце, де треба створити ефект
Комбінація цих прийомів теж спрацювала.


Раніше я навмисно не забруднював олією бокові площини під гусеницями щоб створити там більш густий шар болота пастелями. Вийшло непогано, хоч може і перебільшено, проте це перебільшення було частиною вправи.


Miniart: зроблено в Україні!

В попередньому дописі на тему я висловив внутрішні страхи щодо особистої прихильності людей за фірмою Miniart та можливих наслідків для неї. На щастя, я помилився! На своїй сторінці в "Мордокнизі" вони написали, що переїхали до Києва, мабуть з неабиякими труднощами. Щасти та успіхів!

Це, звісно, вже не новина, але все одно зробив цей допис для повноти журналу.

30 бер. 2014 р.

Курними шляхами

На цій моделі я вирішив вперше спробувати прийоми з олійною фарбою. В принципі працювати треба так само, як з емалевою фарбою (для „ефектів“) в комбінації з акрилом (для основних шарів). Матеріали я придбав вже певний час тому і вони чекали на час „Ч“:


А саме дешевий набір олії, придбаний в крамниці мистецтва (тюби по 17 мл), мінеральний спирт/розчинник № 89 і такий собі „засіб“ для малювання № 83. Зрештою виявилося, що останній мені не потрібен, але про це згодом. Я планував два промивання: перше щоб обрисувати усі щілини, люки і т.д. і друге, щоб надати машині запорошений вигляд. Не дуже брудний, але запорошений. Спочатку я захистив модель напівглянцевим шаром лаку Vallejo 70.522. Для першого промивання я взяв кольори black та burnt umber (усі назви мовою оригіналу, як написано на тюбах) і добряче розчинив спиртом. Обмивши усю модель, почав знову змивати пласким пензликом, трошки змоченим тим самим спиртом. Ефект вийшов дуже субтильний, майже непомітний. Мабуть я занадто сильно розчинив фарбу. Хоча в деяких місцях, наприклад над крилами в кутках, вийшли гарні тіні і накопичання бруду. Також, можливо колір розчину був занадто схожий на колір моделі.

В порівнянні з емалевою фарбою, олія дуже-дуже приємна: ані фарба, ані мінеральний спирт не смердять і олія довго висихає. Це дає можливість обробляти її з великою точністю: змивати трохи більше, трохи менше, додавати де треба більше і т.д. Після першої промивки я вирішив підсилити ефект і зробити ще одну, таким самим кольором. Але цього разу я розчинив фарбу „засобом“ № 83, який, на відміну від спирту, смердить, фе-е-е. Результат вийшов трохи іншим, а саме промиті ділянки після висихання і змивання стали глянцевими, див. наприклад башту на фото далі! Згодом я почитав на сайті виробника про властивості мінерального спирту і „засобу“, вийявилося, що „засіб“ дійсно підвищує глянцевість. Він також слугує певним прийомам для малювання, які не стосуються моделювання. Висновок: відтепер використовувати лише мінеральний спирт.

Після другої промивки ефект обрисування був досі не достатньо помітний. Але заради збереження часу (це ж бо тренувальна модель і я вже отримав досвід промивання на майбутнє) я вирішив перейти до промивання „пилюкою“, це має бути основним ефектом для цієї моделі. Для цього я зробив розчин yellow ochre і burnt umber:


Цього разу я навмисно витримав більшу концентрацію і дійсно вийшло краще! Я дав розчину підсохнути 30-40 хв.,а потім обережно більшість обережно і вибірково змив. На башті навмисно найменше запорошення, на великих площинах трохи більше, але найбільше фарби я залишив в різних збігах і кутках, там де порох і пісок накопичувався б природнім чином:


Біля кулеметів помітний ефект глянцу від попереднього промивання, проте це не проблема, бо на модель ще буде нанесений остаточний шар матового лаку. Також декаль тактичного номера 424 попереду дуже гарно забрудналася, якщо порівнювати із світлинами з минулого допису. Під кінець я нашвидкоруч пофарбував, також олією, муфту викидної труби в невизначений колір з натякми на їржу. Я прочитав в журналах, що перед змішуванням або розчинюванням, олію краще спочатку нанести на картон, який тоді вбирає надлишок олії. На картоні можна фарбу одразу й змішувати, як на палітрі. Для муфти я використав три кольори:


Наступним кроком буде нанести на нижню частину танку, яка поки-що досить чиста, ефекти землі і пилюки за допомогою пастельної крейди.

23 бер. 2014 р.

Темно, ввімкніть ліхтарі!

На танку є три ліхтарі: два менших по краях та один більший посередині. Нажаль я не зробив фото цих деталей до їх покращення, так що порівняти складно. Ніяких „лінз“ в цьому простому наборі, звісно, немає, а просто дірки в ліхтарях виглядають дуже нереалістично. Тому я вирішив зробити це скло сам і вигадав наступний прийом. Спочатку середина ліхтаря фарбується металевим кольором, скажімо алюмінієвим, потім створюється лінза, використовуючи акриловий гель і вже після остаточного лакування моделі захисним шаром, наноситься глянцевий прозорий шар лаку на поверхню гелю.


Гель наноситься просто дерев’яною зубною палочкою. Гадаю, що в більших масштабах було б зручно і пензлем. В принципі я задоволений. Як для першого разу, то вийшло непогано, зважаючи на те, що я ніде такого прийому ще не зустрічав. Можливо прийом можна удосконалити, трохи розчинивши гель водою для кращої контрольованості. Найскладніше було надати вигнутість поверхні більшого ліхтаря, в майбутньому варто мати це на увазі. На усіх фото глянцевий шар ще не нанесено, бо забруднення і лакування ще попереду.


22 бер. 2014 р.

Miniart: зроблено в ... ?

Українська фірма Miniart досягнула чималого успіху в світі моделювання. Можна сказати, що ця марка стала візитною карткою, передовим українським виробником. Мене турбує доля фірми у зв’язку з окупацією Криму — що далі? Мабуть шанувальники марки по всьому світу ще не усвідомлюють хисткість становища. Зрозуміло, що ніяким суб’єктом міжнародної торгівлі „республіка“ не буде. Більш вірогідним варіантом є мабуть „Made in Russia“, сумно. Ще сумніша можливість — припинення існування, через різні негаразди які будуть відбуватися в новій „омріяній“ багатьма кримчанами ситуації.

Десь всередині я запитую себе, як ставляться до цього питання власне люди, які стоять за фірмою. Може для них „Made in Ukraine“ це завжди було такою собі формальністю і вони теж „мріяли“? А може навпаки і вони теж хвилюються за майбутнє. В будь-якому випадку, я вирішив, принаймні тимчасово, вважати мініартівські набори раритетними. У мене в запасі дещо лежить, але мабуть варто наступного разу в крамниці придивитися що у них є. Також, нещодавно в іншій крамниці бачив (паперовий) каталог на 2013 рік. Він коштував копійки, але я його тоді не взяв. Мабуть куплю, на пам’ять: хто зна, може це був останній каталог. Точно можна сказати: останній в поточному стані фірми Miniart...