29 серп. 2009 р.
Напівзібраний Су-47
Ну а наступна світлина демонструє загальну картину. Так літак буде „летіти“ коли я його закінчу, тому я і заклеїв люки шасі. Підставка не з цього набору. Для з’єднання з літаком довелося зробити в доволі товстій пластмасі нижньої сторони акуратний отвір, який вийшов дійсно непогано. Зверніть увагу на передні крильця: вони вже пофарбовані і різниця між їх поверхньою і рештою досить суттєва (на користь фарби, звісно). Фарба змішана за інструкцією, тобто чорний і синій колір у відношенні 8:2.
Наступними кроками будуть маскування навколо носа і його фарбування в білий колір, фарбування сопел, окреме фарбування вертикального оперіння, його склеювання і загальне фарбування.
23 серп. 2009 р.
Вирішення проблеми
9 серп. 2009 р.
Прикра проблема
7 серп. 2009 р.
Менш відомі виробники України
- Дніпромодель
- South Front
- Avis
- Кондор
- ART model
- TOKO
- Арсенал
- E-klass
- Fort (?!)
- Interas
- Комінтер
- Military Wheels (автомобільчики і вантажівочки різні)
- MP Models
- Olimp
- Omega K
- Orion
- SMK
- ZZ (класні речі мають, наземні РЛС наприклад!)
- ZV Models
Наскільки ці виробники активні я не знаю. Більшість з них сприймати серйозно не варто, бо судячи по переліку їх товарів вони випустили 2-5 моделі і усе. Деякі мають досить рідкісні літачки та інші зразки радянської техніки. Залишається лише вкотре пошкодувати, що наша модельна промисловість працює, здебільшого, на експорт і відповідного розвинутого ринку в Україні практично немає. Ні, ну купити одну-дві моделі в якійсь занюханій крамничці-кіоску десь на вокзалі або в закутку брудного ринку з дівчиною-продавщицею, яка не знає коли була Друга Світова Війна звісно мооожна... але це не те.
3 серп. 2009 р.
Кабінка для фарбування
Нарешті, після довгих зборів, планувань-креслень і боротьби з лінню я зробив кабінку для фарбування. Мушу сказати, що я дуже задоволений тим, як вона вийшла:
Кабінку названо Отто-15, чому саме так пояснювати довго і нудно, може іншим разом. Основний матеріал — фанера, з’єднана куточками з цупкого картону-деревини. Посередині, де видно додаткові накладені смуги фанери, уся кабінка рознімається на дві половинки для легкого перевезення в авто. До речі, вона досить велика і для порівняння я помістив туди ІСМ-івську стандартну коробочку моделі масштабом 1:72. Розміри кабінки: 610х500х610 (шир х глиб х вис).
Посередині „даху“ я приліпив освітлення, а позаду нього видніється труба вбудованої в дах витяжки. Щодо її роботи у мене невеликі сумніви: фарбувати в кабіні я ще не пробував, а випробування з димом показали, що потік повітря безпосередньо під трубою досить сильний, а навколо — не дуже. Якщо направляти аерограф посередині то, думаю, все буде більш-менш. Ідеально було б встановити набагато потужніший вентилятор, але це вже на майбутнє.
Відтепер я зможу продовжити роботу, бо всі проекти, зокрема сушки, призупинилися на фарбуванні.