27 лист. 2008 р.

Вступ

Про мене, моделювання, Україну і світ

Вітаю, читаче. Я почав цей журнал для себе, щоб погратися з явищем „блоґ“ і для вас, щоб періодично розповідати про моє гобі моделювання.


Пластмасові моделі я робив вже дуже давно, навіть не знаю, може з років 7-8. Здебільшого це були літаки, але один раз зробив і гарний корабель, чим дуже пишався, адже я був ще малим хлопцем. Звісно, моделі мої обмежувалися кольором їх пластмаси та й ні про які інші прийоми моделювання, окрім зклеювання, мови не могло і бути. Мій корабель був гарного жовто-кремового кольору... Одного дня мені все набридло і я імпульсивно віддав всі моделі бідним дітлахам з мого двору. Уявляю, що більше 10 хвилин поза моєю оселею вони не проіснували...



Життя склалося так, що впродовж майже 9 років у мене була можливість побачити світ і багато чому повчитися. Серед іншого, раптово змінюючи тему, я нещодавно зрозумів, що новітній (сучасній) українській державі абсолютно немає чим пишатися. Досягнень немає, а ті що нишком є замалі або нерозвинуті. Повернемося до моделювання і мене. На початку цього нового відрізку мого життя я знову взявся за моделювання, бо раптово побачив, яким має бути ринок моделювання, які мають існувати крамниці, що в них має продаватися і так далі, все це надало мені багато натхнення. Зробивши 3 моделі, я застряг на четвертій (це була космічна станція Мир) і знову кинув це чудове гобі.



Нещодавно я знову отримав ще більше натхнення, цього разу з інтернету, де я навчився багатьом різним прийомам, побачив що таке справжній аерограф, коротше ще глибше занурився в світ моделізму. Звісно, за той час що минув я подорослішав, зрозумів деякі речі про себе і про світ і зробив висновки, один з яких я записав вище. Мене зацікавив стан справ моделізму в Україні і я почав відшукувати в інтернеті які існують вітчизняні марки, які є форуми, сайти, що і як роблять люди і таке інше. Так ось, мене приємно здивувала наявність багатьох українських виробників і присутність їх продукції в світі! А це вже маленьке, але відчутне досягнення на тлі загальної їх відсутності. Проте немає худа без добра (і навпаки) — моделювання у нас, нажаль, досить слаборозвинуте. Я інколи буду писати про це. Ця радість за вітчизняну модельну промисловість разом з тим, що я повертаюся до старого гобі та бажанням поділитися своїм досвідом про моделювання в світі дали мені наснагу почати ці записи. Сподіваюся, що мені стачить сил їх продовжувати.


Про цей журнал


То про що ж я планую тут писати? В своїх записах я буду розглядати і оцінювати моделі, писати про свої роботи і їх поступ (все це з фотографіями, звісно), ділитися своїм маленьким досвідом і трохи критикувати наше суспільство.



Я вважаю себе „початківцем з готовим знанням“, бо майже всі нові прийоми, які я нещодавно вивчив, для мене поки що залишаються теорією. З іншого боку, я все ж зробив дещо на своєму віку. Я сподіваюся, що мій журнал досягне широкої аудиторії, як досвідчених моделістів, які зацікавлені в своїх колегах, так і початківців, особливо молоді. Це, все ж, дещо інше і корисніше, ніж нескінченні „мабіли“ і пиячення та інші чудові захоплення молодих українців сьогодення.



На останнє дякую вам, читаче, за увагу. Бажаю натхнення в нашому гобі, приємних результатів і частих повернень на цю сторінку!

Немає коментарів: