25 жовт. 2009 р.

Scale Model Challenge 2009

Минулої неділі я відвідав виставку-продаж-здибанку по моделюванню Scale Model Challenge 2009 в файному місті Ейндховені. Цей захід щороку організовується великим місцевим клубом-об’єднанням моделістів, але цього року я вперше туди пішов, так що у мене були високі очікування. Одразу скажу, що вони виправдалися, але показати усе я не зможу, бо напереродні не зарядив батарею фотоапарату і він „помер“ саме коли я дійшов до конкурсних робіт. Доречі, тематикою SMC завжди була бронетехніка, тому літачків не буде, вибачайте вже.
Отже усе почалося о 10:00, але я приїхав десь о 10:30. Ззовні відвідувачів зустрічали такі (справжні) машини:


Праворуч від входу, біля якого чатували гарні дівчата, роздаючи програмні буклетики, простягнулося на багато масштабних десятків метрів містечко по якому їздили радіокеровані танки в масшатабі десь 1:16. На кожному був оптичний приймач: вони не лише їздили, але й крутили баштами, стріляли (під час пострілу видно було „віддачу“) і влучали один в одного про що засвідчувала лампочка:




Я трохи подивився і зайшов всередину. Одразу виявилося, що містечко належить клубу, члени якого полюбляють так гратися. Всередині за столами сиділи представники з якими можна було побалакати і взяти буклетики. Ось ще їх танки:


Але це був лише початок, бо одразу після їх місця в довгих коридорах розташувалися різні крамнички з моделями, фарбами, товарами для діорам, книгами і т.д. Був також магазин в якому я купив був свій аерограф і який на них спеціалізується.
Минувши всі ці коридори, які приваблюють до себе гаманці я потрапив в велику кімнату де стояло ще більше продавців (фото нижче), а після того в ще більше приміщення (їдальню — все це було в приміщенні „технікума“). Тут розташувалися різні клуби із своїми членами які там же будували моделі за довгими столами. Але все це я минув і пішов до маленької сцени, бо там за програмою починалася демонстрація відомого моделіста (втім не відомого мені, але хто я?..):


Він демонстрував вже досить поширений прийом з лаком для волосся з КВ-1 (я не помиляюся?):


Поки лак і шар фарби висихав я розглядав його роботи, що стояли навколо. На жаль фотоумови були погані, так що більш-менш вийшло лише це:


На наступній світлині результат прийому з лаком. Я знав його і раніше, але побачивши на власні очі вирішив спробувати на 251-му. Про це в наступному дописі.


Базікання затягнулося і я вирішив піти дивитися на клуби і що робили їх члени. Здебільшого вони сидіди за столами працюючи над моделями які вони починали там, прямісінько з коробок. Навколо часто стояли вже готові роботи. Перший з них, до якого я підійшов, був представлений дядьком який полюбляє радянську техніку часів ВВВ. Як завжди, поняття „Росія“ і „СРСР“ він вживав синонімічно :-/




З іншого „столу“:


Одна з дуже гарних діорам. Прочитайте назву і розгляньте деталі:




Ось так виглядала зона з клубами:



Продовжимо мій похід вздовж їх столів...











Інтермеццо: лотерея. За 10 жевриків можна було купити квиток з гарантованим призом (а дуже гарних і дорогих призів було багато!). На жаль я виграв книгу яка мене не дуже цікавить: „The armies of Britain, 1485-1980“. А по 2 жеврики можна було купити звичайні квитки. Я придбав декілька і виграв смоляну фігурку СС-івця (1:35). Приємно — потренуюся в розфарбуванні. З книгою трохи не пощастило, бо я сам бачив людей які вигравали гарні моделі.


Продовжимо з моделями клубівців. Наступні роботи в масштабі 1:72. Зверніть увагу на песика біля поліцая. А саперний 251-й, що на останній світлині з серії, у мене теж є, він драконівський.







Далі знову діорамка і просто роботи клубівців.








Розглядання усіх цих чудес зайняло чимало часу, а я ще хотів подивитися на крамнички. Ось велике приміщення з продавцями (це без різних коридорів, де їх було ще більше):





А продавали вони, окрім моделей, багато смоляних наборів (дорого!), купу різних деталей для покращення (гусениці, металеві гармати, ланцюжки, колеса, цілі башти, переробліне корпуси, декалі і т.д., для тих, хто не знає), книги, фарби, інструменти, продукцію для діорам, коротше очі розбігалися. Звісно, я понакупляв собі трохи моделей, хімії і книжок, але про поповнення запасу іншим разом.

Усі ці пригоди теж зайняли купу часу, але нарешті я подався до столів з конкурсними роботами. Що сказати, там тааакеее стояло... але моя батарея спорожніла, так що благаю прощення! Ось те, що вдалося сфотографувати:






Зрештою час промайнув дуже швидко і я поїхав додому о п’ятій вечора, саме тоді, коли все вже завершувалося. Впродовж дня я зібрав купу різних буклетиків про схожі заходи, так що може через декілька місяців знову напишу про щось подібне. Але наступного разу я не лише заряджу батарею, а й куплю одноніг для фотографування, а може навіть і спалах-кільце, щоб покращити якість світлин.

1 коментар:

Mavisson сказав...

Нарешті!. Чесно кажучи я вражений.:) Все ж таки одне діло почути, а інше побачити. "Танчики" дуже переконливі. Хоча деякі приколи трохи кумедні, накшталт "Фор Мать Россиа".:)