12 лют. 2011 р.

Діло було взимку

Отже зимовий камуфляж. Мушу сказати, що витратив певний час на обдумування технології його фарбування. Головною метою було не фарбувати усе в рівномірний білий колір, бо це не реалістично. Зимовий камуфляж був, зазвичай, саморобним шаром білої фарби, яку потім можна було б легко видалити. На світлинах часто видно широкі смуги білого кольору і між ними просвіти основного камуфляжу, саме такого або подібного ефекту я і хотів досягнути. Зважаючи на масштаб у мене виникли сумніви щодо того, чи можна зробити це аерографом (хоча зараз я думаю, що можна, бо спробував на споді танку, де все одно не видно). І тоді я подумав, а чому б не зробити так само як робив екіпаж (чи хто там), але в зменшеній формі: просто взяти пезлик і поквацяти ним білою фарбою. Звісно не просто так, а вертикальними смугами. Починаючи з башти, це виявилося більш копіткою роботою, ніж я сподівався, але я був задоволений щойно побачивши перші готові площини.

Звісно, цього основного кроку недостатньо, щоб досягнути подібного результату. По-перше, штрихи треба наносити нерівномірно і фарба має бути досить сильно розчиненою. Краще потім нанести додаткові шари, ніж використовувати нерозчинену фарбу, напівпрозорість дуже важлива! Інколи можна почати промивши цілу площину ще більш розчиненою фарбою, а потім вже штрихувати. По-друге, в деяких місцях непогано зробити так, щоб головний камуфляж просвічувався повністю, ніби там біле стерлося, чи щось подібне. Для цього я одразу після нанесення фарби здирав її дерев’яною палочкою, змоченою розчинником. Хоча з цим я не перебільшував, бо хотів зобразити більш-менш свіжий і непошкоджений зимовий камуфляж.

Звернемо увагу на глушник двигуна. На фото видно погано (не подумав), але спочатку я пофарбував його пензликом в антрацитовий колір (Revell емаль, № 77), а потім наніс іржу (Vallejo, № 080), методом сухого пензля. В результаті вийшов гарний невизначений колір, не повністю занедбаний, але з сильним натяком іржи. Маленькою „коробочкою“ глушника додаткового агрегату я вирішив знехтувати, її ж бо щойно знову пофарбували (ніби-то).

Коли весь танк був покритий білим, мені не сподобалося, що усе стало якимось дуже виразним. Щоб трохи пом’якшити ефект я розпорошив аерографом білу фарбу, але з великої відстані. Вийшло гарно, усі фото в цьому дописі вже після цього кроку.

Потім настав час стандартного, але важливого прийому промивки. Усе біле на даному етапі дуже біле, окрім того необхідно підкреслити деякі деталі, особливо там, де накопичується бруд. Використовучи сірий колір (Revell емаль, №75), я зробив потужний розчин і наніс обводи навколо усіх люків, збігів панелей на поверхні двигунного відділення і навіть по маленьким гвинтам. Головне в цьому прийомі — субтильність, отже фарбу треба розчиняти дуже сильно. Тут я цього разу трохи помилився і в деяких місцях, після видалення зайвого ваткою з розчинником, залишилося все ж таки занадто багато. Втім, це не така вже й проблема, буде просто більше бруду. Дивіться, наприклад, на правий люк обслуговування гальм (здається). Доречі, чувачок, звісно, не танкист і стоїть поруч просто так, щоб було видно співвідношення.

Немає коментарів: